Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
покривіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
покрив великий — див. покрив … Словник церковно-обрядової термінології
покрив — у, ч. 1) Верхній шар, який покриває що небудь. || Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. || Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло та органи тваринного або рослинного організму. •• Живи/й по/крив мохово лишайникова, трав яниста … Український тлумачний словник
покривіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати кривим, покалічитися … Український тлумачний словник
покрив — [по/криеў] иеву, м. (на) иев і, мн. иевие, иев іў … Орфоепічний словник української мови
покрив — същ. стряха същ. дом, къща, жилище, убежище, приют същ. гостоприемство … Български синонимен речник
покрив — I (те, що покриває більш / менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), покров, пелена, габа, у[в]брання; саван (перев. сніговий); покриття, накриття, намет (те, що накриває собою / приховує під собою що н.) II ▶ див. покривало … Словник синонімів української мови
покрив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
великий покрив — див. покрив … Словник церковно-обрядової термінології
бориславсько-покутський покрив — тектонічна структура, складова частина Передкарпатського прогину. З півд. заходу перекрита структурою Скибового покриву з амплітудою насуву понад 20 км. На півн. сході насунута на Самбірський покрив. Флішовий комплекс крейдового та палеогенового… … Гірничий енциклопедичний словник
